30 січня 2026 року Президент України Володимир Зеленський публічно відхилив пропозицію Кремля провести мирні переговори у Москві, натомість запропонувавши російському лідеру Володимиру Путіну прибути до Києва. Цей дипломатичний крок відбувся на тлі загострення безпекової ситуації, спричиненого триваючими атаками Росії на критичну енергетичну інфраструктуру України, що викликало серйозні занепокоєння щодо ядерної безпеки. Президент Зеленський чітко заявив, що зустріч у Москві є «неможливою», оскільки Росія є агресором, та виключив Білорусь як нейтральний майданчик, назвавши її «партнером у цих діях». Він підтвердив готовність до саміту у будь-якому форматі, якщо він реально спрямований на припинення війни, наголосивши, що запрошення до Москви є лише політичною грою.
Дипломатична напруга зростала паралельно з ескалацією ударів по енергетичному сектору. Зокрема, в ніч на 30 січня 2026 року російські сили випустили 111 бойових дронів та одну балістичну ракету. Ця ситуація спричинила скликання позачергової сесії Ради керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) у Відні того ж дня. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі наголосив на критичній необхідності зовнішнього електропостачання АЕС для ядерної безпеки, а удари по підстанціях створюють прямі ядерні ризики. Посол Нідерландів при МАГАТЕ Петер Потман висловив «глибоке занепокоєння», зазначивши, що ризик ядерної аварії «досяг самого краю реальності». Це підтверджує попередні попередження українських органів про підготовку масованих атак на підстанції, що лунали ще 19 січня 2026 року.
Обмін ударами по енергетиці був пов'язаний із попередніми дипломатичними зусиллями. Раніше, за посередництва США, відбувся перший раунд тристоронніх переговорів у Абу-Дабі 23–24 січня 2026 року, який не приніс прориву, зокрема через територіальні вимоги Росії щодо Донецької області. Президент Зеленський підтвердив політику взаємності: якщо Росія припинить атаки на українські енергооб'єкти, Україна утримається від ударів по російських об'єктах у відповідь. Це відбулося після запиту колишнього президента США Дональда Трампа про тижневу паузу в ударах, яку Кремль обмежив лише Києвом і заявив про її швидке закінчення.
Соціологічні дані, зібрані Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у період з 9 по 14 січня 2026 року, демонструють стійкість українського суспільства. Згідно з опитуванням КМІС, 77% українців вважають, що країна зберігає спроможність до ефективного опору, а 62% готові продовжувати війну стільки, скільки буде потрібно. Директор КМІС Антон Грушецький зазначив, що результати свідчать про збереження стійкості та оптимізму. Політичний аналітик Олег Саакян додав, що накопичена втома трансформується у більшу зневагу до агресора, а не в готовність до компромісів, підкреслюючи, що широка громадська підтримка Президента залишається ключовим важелем впливу.
На тлі цих подій Україна ініціювала кроки на міжнародній арені. Після позачергового засідання МАГАТЕ, де було висловлено близько п'ятдесяти заяв від держав-членів, Україна оголосила про підготовку ініціативи щодо внесення змін до Статуту МАГАТЕ. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Статут має передбачати механізм позбавлення права голосу для держав, які навмисно підривають умови безпечного використання ядерної енергії. Водночас, другий раунд тристоронніх переговорів, запланований на 1 лютого, був перенесений на 4–5 лютого в Абу-Дабі, де, за словами спецпосланника США Стіва Віткоффа, було досягнуто домовленості про обмін 314 полоненими. Подальші консультації, як очікується, відбудуться у США протягом найближчих тижнів. Історичний контекст підкреслює глибину недовіри, оскільки попередні раунди переговорів, як-от Мінські угоди, часто призводили до подальшої ескалації.
