Угода ЄС-Меркосур під загрозою через вимоги Франції та Італії щодо сільського господарства; Велика Британія встановлює дедлайн для фонду олігархів

Очікуване остаточне затвердження масштабної торговельної угоди між Меркосуром та Європейським Союзом, підписання якої було заплановане на суботу, 20 грудня 2025 року у Фос-ду-Ігуасу, опинилося під серйозною загрозою. Причиною стали офіційні запити про відтермінування, надіслані Францією та Італією. Обидві країни назвали головною перешкодою недостатні гарантії для своїх внутрішніх сільськогосподарських секторів. Зокрема, Франція наполягає на включенні більш суворих захисних положень, таких як так звані «дзеркальні положення», що стосуються стандартів використання пестицидів та добробуту тварин, тоді як Італія вимагає створення спеціального захисного пакету для своїх фермерів.

Європейська Комісія попередньо погодила механізми сільськогосподарського захисту ще 17 грудня 2025 року. Ці механізми мали б дозволити призупинити преференційний доступ, якщо імпорт з країн Меркосур зростатиме більш ніж на 8% щорічно або якщо ціни впадуть на аналогічний відсоток протягом трирічного періоду. Прихильники пакту, серед яких Німеччина, Іспанія та країни Північної Європи, розглядають цю угоду — яка охоплює 722 мільйони людей та становить чверть світового ВВП — як стратегічно важливу для диверсифікації торгівлі подалі від Китаю та пом'якшення наслідків можливих тарифів Сполучених Штатів.

Президент Франції Еммануель Макрон чітко заявив, що його країна «жорстко виступить проти» будь-яких спроб ЄС форсувати ухвалення угоди. Своєю чергою, прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні назвала підписання «передчасним» без остаточного закріплення захисних заходів. Паралельно з цією дипломатичною напругою, президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва попередив, що у разі відкладення підписання Бразилія не святкуватиме цю угоду за його каденції та займе «жорстку» позицію у майбутніх переговорах.

Ці події розгортаються на тлі цілеспрямованого політичного розвитку у Великій Британії, що стосується заморожених активів російського олігарха Романа Абрамовича, який потрапив під санкції. 17 грудня 2025 року прем'єр-міністр Кір Стармер виступив у Палаті громад, встановивши 90-денний ультиматум. Він вимагає, щоб Абрамович перерахував 2,5 мільярда фунтів стерлінгів, отриманих від продажу футбольного клубу «Челсі» у 2022 році, до спеціального гуманітарного фонду для України.

Кошти перебувають на британському банківському рахунку з травня 2022 року, після введення санкцій через доведені зв'язки Абрамовича з президентом Росії Володимиром Путіним. Основна суперечка точиться навколо розподілу: уряд Великої Британії наполягає, що вся сума основного капіталу має піти на гуманітарні потреби в Україні, тоді як Абрамович стверджує, що гроші мають підтримати «всіх жертв війни в Україні», що потенційно може включати й російських отримувачів.

Канцлер скарбниці Рейчел Стівенс назвала затягування цього процесу «неприйнятним» і підтвердила готовність уряду розпочати судові процедури примусового виконання, якщо термін буде проігноровано. Продаж клубу, завершений у травні 2022 року консорціумом на чолі з американським бізнесменом Тоддом Боелі, поклав край епосі Абрамовича, яка розпочалася у 2003 році. У цей же час, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав німецький Бундестаг до рішучої фінансової стратегії проти Росії, рішуче підтримавши пропозицію Євросоюзу про створення «Позики на репарації» з використанням приблизно 210 мільярдів євро заморожених активів Центрального банку Росії. Це питання має винестися на голосування на саміті ЄС 18 грудня 2025 року.

Мерц оцінив шанси ЄС погодити цю позику як «50 на 50». Мета позики — фінансування оборони України, а повернення коштів відбудеться лише після фактичних російських репарацій. Цей натиск на посилення тиску зустрічає опір низки країн-членів, зокрема Бельгії, Угорщини, Словаччини, Італії та Мальти, головним чином через побоювання юридичних наслідків або російської контрреакції. Міністр у справах Європи Німеччини Гюнтер Кріхбаум попередив, що відмова від цієї схеми може мати «негативні наслідки» для кредитних рейтингів країн ЄС, які виступають проти.