Зростання номофобії серед дітей як індикатор змін в емоційному розвитку

Широке та раннє впровадження цифрових технологій суттєво трансформує емоційний досвід сучасних дітей, що проявляється у зростанні номофобії — тривожного стану, спричиненого розлукою з електронними пристроями. Ця залежність у молоді набуває форми фізичного, когнітивного та емоційного дискомфорту, що свідчить про витіснення реальної взаємодії та механізмів опрацювання складних почуттів надмірним часом, проведеним перед екраном. Цифрові винагороди стимулюють дофамінові системи підкріплення, перетворюючи гаджети на прихисток від нудьги та фрустрації.

Статистичні дані демонструють значне перевищення рекомендованого екранного часу. Діти віком від 6 до 8 років наразі проводять у середньому 3,28 години щодня з гаджетами. Це перевищує рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), яка для категорії до двох років взагалі радить уникати пристроїв, а для вікової групи 2-4 роки лімітує час до однієї години на день. Для старших дітей та дорослих ВООЗ встановлює ліміт не більше двох годин.

Зростання часу, присвяченого відеоіграм та стрімке поширення платформ із короткими відеороликами, як-от TikTok чи YouTube Shorts, заміщує традиційні форми дозвілля. Динамічний потік контенту у коротких відеороликах, що тривають від 15 до 90 секунд, формує звичку до миттєвої винагороди, зменшуючи здатність дитини утримувати увагу. Дослідження 2023 року, що охопило майже 100 тисяч учасників, виявило зв'язок між надмірним споживанням коротких відео та зниженням контролю імпульсів і коротшою концентрацією. Крім того, у дітей з високим рівнем залежності від коротких відео спостерігається підвищена активність у ділянках мозку, пов'язаних з емоційною регуляцією, що може призводити до емоційної дисрегуляції.

Для управління цією тенденцією психологи та фахівці Міністерства охорони здоров'я України пропонують низку заходів, які вимагають свідомого регулювання та заохочення неструктурованої гри. Ключові кроки включають встановлення зон, вільних від технологій, спільний перегляд контенту та моделювання батьками регульованого використання пристроїв. Важливо не використовувати гаджети як заохочення чи покарання, а також не розміщувати комп'ютер у спальні дитини, щоб уникнути фізичної ізоляції. Основна теза полягає у забезпеченні того, щоб технології залишалися інструментом, а не тотальним досвідом, сприяючи розвитку емоційної стійкості через фізичну активність та живе спілкування.

Паралельно у США триває велике дослідження розвитку мозку дітей за участю 12 тисяч неповнолітніх, яке розглядає вплив соціальних мереж, хоча вчені ще далекі від остаточних висновків. Інше масштабне дослідження за участю понад 8300 дітей у США виявило, що саме користування соціальними мережами, а не іграми чи відеоконтентом, пов'язане зі посиленням симптомів неуважності, що може сприяти зростанню діагнозів РДУГ.