Регіон Південної Америки став ареною значного загострення, що розгортається на тлі серії військових дій, ініційованих Сполученими Штатами проти об'єктів, які Вашингтон пов'язує з наркотрафіком, нібито контрольованим урядом Венесуели. 21 жовтня 2025 року відбувся третій кінетичний удар по підозрюваному судну-перевізнику у водах Тихого океану поблизу континенту. Ця послідовність подій, що розпочалася 2 вересня, а потім продовжилася 19 вересня, свідчить про стійкий намір адміністрації Президента Дональда Трампа протидіяти тому, що він називає «наркотероризмом», тісно пов'язаним із Президентом Венесуели Ніколасом Мадуро. Попередні інциденти призвели до загибелі 11 осіб 2 вересня та ще трьох 19 вересня, що підкреслює серйозність застосованої сили.
У відповідь на нарощування військової присутності США у Карибському морі, яке включає вісім бойових кораблів, три десантні судна, крейсер, корабель прибережної зони, а також залучення винищувачів F-35, розвідувальних літаків P-8 Poseidon та дронів MQ-9 Reaper, Каракас продемонстрував рішучість. Венесуела розгорнула 25 000 військовослужбовців у прикордонних та прибережних зонах, зокрема у штатах Сьєрра-де-Періха та Апуре, сигналізуючи про готовність до захисту свого суверенітету. Ця напруга досягла рівня, що вимагає міжнародного втручання: 10 жовтня Помічник Генерального секретаря ООН Мирослав Єнча виступив у Раді Безпеки, висловлюючи глибоке занепокоєння щодо ескалації у південній частині Карибського моря.
Адміністрація Трампа, яка раніше пропонувала винагороду до 50 мільйонів доларів за голову Мадуро та 15 мільйонів за Міністра оборони Володимира Падріно, чітко окреслила свою позицію: дипломатичні шляхи врегулювання, які раніше вів Річард Гренелл, були припинені. Це зміщення акценту з переговорів на прямі військові дії викликає занепокоєння серед аналітиків щодо потенційного розширення конфлікту. Експерти зазначають, що подібні дії у міжнародних водах можуть бути розцінені як порушення міжнародного права, якщо не буде надано прозорих доказів прямого зв'язку суден з урядом Венесуели.
Водночас, Каракас не залишається пасивним спостерігачем. Президент Мадуро публічно закликав уникнути «божевільної війни», наголошуючи на прагненні до миру, тоді як його міністр оборони Володимир Падріно заявив про марність будь-яких таємних операцій ЦРУ на території країни. За повідомленнями, Венесуела розмістила на ключових позиціях 5000 російських ПЗРК «Ігла-С», демонструючи потенціал для асиметричної відповіді. Крім того, Мадуро заявляв про наявність понад 8 мільйонів резервістів, хоча достовірність цієї цифри викликає сумніви у фахівців. Ця ситуація, де військові маневри та прямі зіткнення створюють щільне поле напруги, є яскравим прикладом того, як зовнішні дії відображають внутрішні стани, і здатність сторін знайти точку гармонії стане справжнім випробуванням для стабільності всього регіону.
