Молодь Ірану: Економічна Нестабільність та Пошук Виходу в Умовах Кризи

Представники молодого покоління Ірану, зокрема покоління Z, зіткнулися з безпрецедентними фінансовими викликами, загостреними нещодавнім протистоянням з Ізраїлем у червні та відновленням міжнародних обмежень. Щоденне життя ускладнюється стрімким зростанням цін та скороченням можливостей для працевлаштування. Навіть наявність двох джерел доходу, як зазначає Біта, не гарантує можливості придбати базові продукти, змушуючи відкладати особисті мрії заради прагнення до економічного відродження та свободи.

Загальнонаціональна економічна картина залишається тривожною. Офіційний рівень безробіття становить 7,6%, проте серед молоді він сягає майже одного з п'яти. За даними Служби зовнішньої розвідки України, темпи інфляції перевищують 40%, а зростання ВВП у 2025 році очікується на рівні лише 0,3%, що фактично означає стагнацію. Експорт товарів і послуг, за цими ж даними, може скоротитися на 16% порівняно з 2024 роком. Ця реальність змушує громадян іти на крайні заходи, як-от відмова від домашніх улюбленців через неможливість забезпечити їм належний догляд, а близько 80% домогосподарств перебувають за межею глобального рівня бідності.

Соціальна напруга відчутна. Елнааз висловлює надію на приборкання інфляції для планування літнього відпочинку, заздрячи одноліткам за кордоном. Водночас Амін вказує на глибокий, хоча й тихий, гнів серед молоді через відсутність перспектив. Він припускає, що режим більше не може покладатися на наратив зовнішньої загрози для консолідації, і нова ескалація може призвести до відвернення його прихильників. Існує серйозне занепокоєння, що звичайні громадяни знову стануть заручниками конфліктів, що може спричинити банкрутство держави.

Ці події розгортаються на тлі багаторічного тиску, що вже спричинив еміграцію багатьох талановитих фахівців. Посилення міжнародних обмежень, зокрема відновлення ембарго ООН щодо ядерної програми, поглиблює структурні проблеми. На чорному ринку валютний курс восени встановив новий антирекорд, що змусило владу оголосити про грошову реформу: 10 000 старих ріалів дорівнюватимуть одному новому. Це свідчить про пошук шляхів відновлення внутрішньої рівноваги, незважаючи на те, що історично послаблення санкцій супроводжувалося швидким економічним зростанням.

Незважаючи на ізоляцію, Іран продовжує розвивати не-нафтові сектори, як-от технології та сільське господарство. Молодь, змушена економити на найнеобхіднішому, стоїть на порозі усвідомлення власної сили як рушія змін. Їхнє прагнення до процвітання, навіть якщо зараз воно виглядає як бажання вижити, є потужним сигналом для переосмислення існуючих структур. Здатність плекати мрію про повернення та відбудову, як це бачить Елнааз, демонструє незламний внутрішній потенціал, здатний трансформувати зовнішні обставини.