Як стрес змінює структуру та функцію клітин мозку: дослідження на мишашах

Новітні дослідження, проведені в Центрі досліджень Центру університетської лікарні Монреаля (CRCHUM), виявили, що стрес може суттєво впливати на структуру та функцію клітин мозку, зокрема на астроцити. Ці клітини відіграють ключову роль у взаємодії між нейронами.

Дослідження під керівництвом Сіарана Мерфі-Рояла показало, що стресові події призводять до морфологічних змін в астроцитах – клітинах глії, які підтримують нейрони та забезпечують синаптичну функцію. Зокрема, зовнішні гілки цих клітин можуть віддалятися від синапсів – місць контакту між нейронами, де передаються нервові імпульси. Це порушує комунікацію між нейронами та астроцитами, що, своєю чергою, впливає на функціонування мозку та поведінку тварин. Цікаво, що астроцити виявляються ураженими стресом раніше, ніж нейрони, що суперечить попереднім уявленням науковців.

Дослідження, опубліковане в журналі Nature Communications, також виявило, що стрес може впливати на активність нейронів, що виробляють орексин, у латеральному гіпоталамусі. Ці нейрони регулюють цикли сну та неспання. У мишей, які зазнали стресу в ранньому віці, спостерігалися відмінності в активності цих нейронів залежно від статі: самці демонстрували гіперактивність, тоді як самки – гіпоактивність. Ці статеві відмінності в реакції на стрес також спостерігаються у людей з депресією.

Додаткові дослідження вказують на те, що хронічний стрес може призводити до зменшення кількості астроцитів та їхньої морфологічної складності в таких ділянках мозку, як префронтальна кора та гіпокамп. Це узгоджується з попередніми висновками про те, що хронічний стрес може спричиняти атрофію дендритів у гіпокампі та префронтальній корі, а також гіпертрофію в мигдалині. Ці ділянки мозку відіграють важливу роль у регуляції настрою та реакції на стрес.

Виявлення ролі астроцитів у реакції мозку на стрес відкриває нові перспективи для розробки терапевтичних стратегій. Зокрема, можливість впливу на астроцити може стати ключем до запобігання або лікування депресії та інших розладів психічного здоров'я, пов'язаних зі стресом. Хоча пряме перенесення результатів досліджень з мишей на людей потребує подальших глибоких вивчень, ці знахідки є значним кроком у розумінні складних механізмів, що лежать в основі впливу стресу на мозок.