Діагностика СДУГ у дорослих: Вплив на якість життя та ментальне здоров'я

Публічні свідчення останнього часу акцентують увагу на значному позитивному впливі, який має встановлення діагнозу Синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ) у зрілому віці, особливо серед жінок. Багато дорослих, які раніше не розуміли корінь своїх життєвих труднощів, знаходять полегшення та ясність після отримання цього діагнозу. Особа на кшталт Кірі Баббедж, яка отримала діагноз у 38 років, засвідчила, що лише після цього змогла досягти внутрішньої гармонії після тривалого періоду боротьби з недіагностованими проявами.

СДУГ у дорослих, який, за деякими оцінками, може зачіпати 2,5–4% населення, часто маскується під інші стани, що ускладнює своєчасне виявлення. Цей діагноз часто слугує поясненням багаторічних викликів, пов'язаних із невмінням керувати часом, нерозумінням соціальних сигналів та імпульсивними вчинками, які раніше приписувалися виключно рисам характеру. У жінок це явище набуває особливої гостроти через феномен «маскування» — свідомого чи несвідомого придушення симптомів для відповідності соціальним очікуванням. Клінічний психолог Стефані Георгіу зазначала, що жінки з СДУГ часто страждають від заниженої самооцінки та надмірної самокритики, помилково списуючи свої проблеми на тривожність.

Неврологічна природа СДУГ пов'язана з дисфункцією ділянок мозку, відповідальних за планування та контроль імпульсів, зокрема префронтальної кори та систем дофамінової передачі. Дослідження, проведені у Великій Британії, показали, що дорослі з діагностованим СДУГ можуть жити в середньому на 6,78 року менше (для чоловіків) та на 8,64 року менше (для жінок) порівняно з контрольною групою, що пов'язують із супутніми захворюваннями та факторами ризику, а не з самим розладом. Ця тенденція підкреслює зростаюче глобальне усвідомлення того, як СДУГ проявляється інакше у жінок, що валідує їхній досвід та заохочує до більш автентичного способу життя.

Комплексне лікування, що включає медикаментозну підтримку та спеціалізовану психотерапію, відкриває шлях до значних особистісних трансформацій. Лікарі можуть призначати стимулятори, як-от препарат Елвансе (лісдексамфетамін), який допомагає «заспокоїти галасливий мозок», або нестимулюючі препарати, які підходять для 10–30% пацієнтів, що не реагують на стимулятори. Ці позитивні зрушення охоплюють досягнення ефективного управління вагою, подолання дисфункції виконавчих функцій та зменшення чутливості до відторгнення (RSD), поширеного явища серед жінок із СДУГ.

Своєчасна діагностика, яку проводить психіатр або клінічний психолог, є ключовою. Професійна діагностика є багатоетапним процесом, що допомагає розробити індивідуальну стратегію подолання симптомів, яка може включати когнітивно-поведінкову терапію (КПТ) та медикаментозне лікування. Визнання СДУГ як хронічного неврологічного розладу, що супроводжує людину все життя, а не просто «лінощів», є фундаментальним кроком до покращення якості життя, яке може бути значно ускладнене цим станом.