Розширення горизонтів: НАТО та багатогранність національної безпеки

Обговорення оборонних витрат та еволюції ролі НАТО залишаються актуальними для держав-членів. Доктор Олена Юван, керівниця Департаменту оборонних студій Факультету соціальних наук, наголосила на ширших перевагах членства в НАТО, що виходять за межі суто військових спроможностей. Вона зазначила, що безпека є фундаментальним стовпом функціонування суспільства, подібно до того, як здоров'я є основою для індивіда, інтегруючи її в загальний контекст національного добробуту та стабільності.

Доктор Юван висловилася за цілісний підхід до переозброєння, стверджуючи, що інвестиції виключно в озброєння без зміцнення держави загального добробуту є хибною стратегією. Вона також застерегла від сучасних загроз, таких як кібератаки та дезінформація, підкресливши необхідність міцної цивільної оборони та готовності громадян. Це відображає зростаюче усвідомлення того, що безпека в сучасному світі є багатовимірною, охоплюючи як фізичний, так і інформаційний виміри.

Глобальні оборонні витрати досягли безпрецедентного рівня, сягнувши 2,7 трильйона доларів у 2024 році, що є найвищим показником з часів Холодної війни. НАТО, заснована в 1949 році, дедалі більше надає пріоритет стійкості та цивільній готовності, визнаючи їхню вирішальну роль у колективній обороні та стримуванні. Сьогодні Альянс є центральним стовпом євроатлантичної безпеки з 32 державами-членами. Це включає забезпечення безперервності роботи уряду, основних послуг та надійної підтримки військових операцій, керуючись сімома базовими вимогами до національної стійкості. Країни НАТО становлять значну частину цих витрат, загалом близько 1,5 трильйона доларів, що демонструє колективну прихильність до безпеки. Ця тенденція підкреслює зростаюче значення оборонних бюджетів у забезпеченні стабільності та захисту національних інтересів, при цьому мета НАТО щодо двох відсотків ВВП на оборону, узгоджена в 2014 році, тепер має бути досягнута всіма державами-членами.

Водночас, Альянс активно розвиває свою роль у сфері кібербезпеки, розглядаючи кіберпростір як ключову складову безпекового середовища. НАТО працює над протидією кіберзагрозам та дезінформації, розробляючи спільні стратегії та заходи для захисту критичної інфраструктури та інформаційного простору. Крім традиційних військових можливостей, Альянс активно протидіє гібридним загрозам, які охоплюють низку невійськових тактик, таких як кібервторгнення, пропаганда та економічний примус. Кібератаки та кампанії з дезінформації, часто спонсоровані державою, становлять пряму загрозу оперативним можливостям НАТО та мають на меті посіяти розбрат і підірвати єдність Альянсу. Російські та білоруські актори були особливо активними у націлюванні на НАТО за допомогою дезінформації, використовуючи тактики від маніпуляцій у соціальних мережах до скоординованих інформаційних операцій. Зростання хактивізму та фінансово мотивованої кіберзлочинності, такої як атаки програм-вимагачів на критичну інфраструктуру, ще більше ускладнює середовище загроз. Підготовка громадян до дій у надзвичайних ситуаціях, зокрема через систему цивільної оборони, також набуває нового значення, що свідчить про розуміння того, що стійкість суспільства залежить не лише від військової потужності, але й від рівня підготовленості та обізнаності його громадян.

Таким чином, дискусії навколо оборонних витрат та ролі НАТО виходять за межі суто військових аспектів, охоплюючи ширше розуміння національної безпеки, яке включає економічний добробут, кіберстійкість та готовність громадян. Ширші переваги членства в НАТО включають посилену міжнародну видимість, участь у прийнятті рішень та колективну безпеку, сприяючи стабільності та процвітанню серед країн-членів. Цей колективний підхід сприяє розподілу тягаря та розвитку більш згуртованого та спроможного альянсу, краще оснащеного для вирішення широкого спектру викликів безпеці, від звичайної війни до нових загроз у кіберпросторі. Зрештою, обговорення глобальних оборонних витрат та ролі НАТО означають зміну парадигми до більш інтегрованого та всебічного розуміння безпеки, що наголошує на інвестиціях у військове обладнання, зміцненні стійкості суспільства, підготовці до гібридних загроз та формуванні єдиного фронту проти складних викликів для побудови надійного, адаптованого та безпечного майбутнього для всіх держав-членів.