Знайдено втрачений портрет Зигмунда Фрейда роботи Йоганна Штраусса

Куратори Музею Зигмунда Фрейда здійснили значне відкриття, ідентифікувавши портрет засновника психоаналізу, який раніше вважався студійною копією, як автентичну роботу 1936 року.

Ця знахідка стала можливою завдяки підготовці до нової виставки, що підкреслює важливість ретельного дослідження історичних артефактів. Ключовим моментом у процесі ідентифікації стала знахідка неопублікованої фотографії з квартири Александра Фрейда, брата Зигмунда Фрейда. На цьому знімку зображено портрет, який повністю відповідає картині, що зберігається у Віденському музеї євреїв. Вважається, що Александр Фрейд, брат Зигмунда, спочатку придбав цей портрет.

Експерт з аукціонного дому Dorotheum Vienna підтвердив високу ймовірність того, що це саме той твір мистецтва, який вважався втраченим. Віденський музей євреїв вже встановив контакт з аукціонним домом Kinsky щодо походження портрета. Справу розглядатиме Віденська комісія з реституції культурних цінностей, що є важливим кроком у поверненні культурних надбань.

Сам портрет буде представлений на виставці "Справа Фрейда. Документи несправедливості", яка розпочнеться 24 жовтня 2025 року. Додаткові дослідження виявили, що портрет був створений художником Вільгельмом Віктором Краусом у 1936 році. Краус, австрійський художник, відомий своїми портретами видатних діячів, написав цю роботу в літній резиденції Фрейда в Грінцінгу.

Згідно з архівними документами, портрет був придбаний родиною Фрейда у 1937 році, але після аншлюсу Австрії у 1938 році, коли багато єврейських родин були змушені тікати, він зник. Його поява у колекції Віденського музею євреїв у повоєнний період була помилково класифікована як копія, що підкреслює складність відстеження долі творів мистецтва в умовах історичних потрясінь. Цей портрет був вперше проданий у 2006 році на аукціоні Kinsky у Відні з «австрійської приватної колекції» до Сполучених Штатів. У 2019 році він знову був виставлений на тому ж аукціоні та придбаний «Друзями Віденського єврейського музею» для його постійної колекції.

Цей випадок демонструє, як неочікувані знахідки можуть переписати історію мистецтва та культурної спадщини, а також підкреслює важливість роботи комісій з реституції у відновленні справедливості щодо культурних надбань, втрачених під час конфліктів.