Терористична атака в Сіднеї та зв'язок глобальної нестабільності з психологічним напруженням

Події, що розгорнулися 15 грудня 2025 року, чітко демонструють критичний вузол, де загострення геополітичного протистояння перетинається зі станом психологічного благополуччя суспільства та структурною безпекою у всьому світі. Цей період характеризується одночасним оголошенням про підвищені заходи безпеки та продовженням дипломатичних переговорів на різних міжнародних аренах.

Найбільшу міжнародну увагу привернув запланований терористичний напад у Сіднеї, Австралія, спрямований проти єврейських громад під час святкування Хануки. Австралійська влада підтвердила, що 24-річного підозрюваного, який вижив, звинуватили за 59 пунктами, включаючи вбивство, пов'язане з тероризмом, після атаки 14 грудня, що забрала життя 15 людей та спричинила численні поранення поблизу пляжу Бонді. На тлі цієї трагедії, Ахмед Аль Ахмед, чоловік сирійського походження, здобув широке визнання за те, що кинувся на одного з нападників, роззброїв його та отримав численні вогнепальні поранення. У відповідь на цей напад, заходи безпеки для єврейських громад були посилені в низці країн, зокрема, Ірландія залучила патрулі An Garda Síochána, а Велика Британія збільшила видиму присутність поліції Столичного округу (Metropolitan Police).

Водночас, регіональна напруженість продовжує привертати пильну увагу світу, особливо у контексті стратегічної позиції Афганістану та Ірану. Верховний лідер Ірану закликав до продовження підтримки Талібану з метою запобігання ширшій дестабілізації, навіть попри повідомлення про те, що Корпус вартових ісламської революції (КВІР) постачав зброю та вибухівку окремим фракціям афганського руху. Проте уряд Талібану бойкотував регіональну зустріч з питань безпеки, організовану Іраном. Цей крок був розкритикований колишнім спеціальним представником Пакистану Асіфом Дуррані як ознака «браку політичної зрілості». Сам Пакистан наразі проводить активну операцію з придушення діяльності бойовиків у провінції Хайбер-Пахтунхва, що підкреслює триваючі внутрішні виклики безпеці.

Дипломатичні зусилля залишаються зосередженими на деескалації на Близькому Сході. Тривають переговори між США та Єгиптом, спрямовані на досягнення стійкої угоди про припинення вогню між Ізраїлем та ХАМАС. Ці переговори є частиною ширшої схеми, яка раніше передбачала поетапний підхід після домовленості від 10 жовтня щодо обміну заручниками. Однак другий етап, який включає роззброєння ХАМАС та введення міжнародних сил безпеки, зайшов у глухий кут. Старший лідер ХАМАС Халед Машааль відкрито виступив проти роззброєння. Ця ситуація ставить під загрозу весь механізм, який раніше був схвалений Радою Безпеки Організації Об'єднаних Націй.

Окрім нагальних криз безпеки, значущою глобальною темою залишається всепроникний психологічний вплив триваючих конфліктів. Дослідження підтверджують пряму залежність між триваючими бойовими діями, як-от ситуація між Україною та Росією, та зростанням рівня психологічного дистресу. Дискусії між офіційними особами США та України щодо розширення НАТО та протидії з боку Росії тривають. Крім того, звіт International SOS Risk Outlook за 2026 рік відзначив, що 47 відсотків опитаних назвали постійну геополітичну напругу головним джерелом невизначеності на 2026 рік. При цьому очікується, що обсяги ресурсів, виділених на управління цими ризиками, залишаться незмінними для багатьох організацій, що посилює навантаження на працівників по всьому світу.

На Балканах Президент Боснії і Герцеговини наголосив на нагальній необхідності впровадження чинних законів проти прославлення засуджених воєнних злочинців. Він зазначив, що такі дії перешкоджають примиренню після Боснійської війни 1992-1995 років та геноциду в Сребрениці. Ця ситуація відображає живучість націоналістичної риторики, незважаючи на поправки до Кримінального кодексу, ухвалені Офісом Верховного представника (OHR) у липні 2021 року для санкціонування подібного прославлення. Ці взаємопов'язані світові події підкреслюють тенденцію, коли міжнародні конфлікти нерозривно пов'язані з дискусіями про психічне здоров'я, вимагаючи оновленої відданості міжнародному праву та спільним рамковим підходам для зміцнення стійкості суспільства перед обличчям цієї нової, як її тепер називають, операційної нестабільності.