Дослідження 2025 року, проведене командою під керівництвом докторів Маріам М. Аль-Хіллі, Насіра Сангвана та Алекса Майерса, виявило глибокий зв'язок між складом харчових жирів, мікробіомом кишківника та розвитком раку яєчників.
Використовуючи модель мишей, генетично схильних до цього захворювання, вчені продемонстрували, що харчові жири є активними модуляторами здоров'я кишківника та прогресування раку. Дослідження показало, що склад дієтичних жирів суттєво впливає на мікробні спільноти кишківника. Зокрема, дієти з високим вмістом насичених жирів асоціювалися з несприятливим мікробним профілем та підвищеним запаленням, що потенційно сприяє розвитку раку. На противагу цьому, дієти, збагачені ненасиченими жирами, здавалося, підтримували здоровішу мікробну консистенцію, що може знижувати ризик розвитку пухлин яєчників.
Ці висновки підкреслюють, що харчові жири є не просто поживними компонентами, а відіграють ключову роль у формуванні мікросередовища, яке може впливати на онкологічні процеси. Ці результати узгоджуються з ширшим науковим консенсусом, який вказує на те, що мікробіом кишківника відіграє значну роль у регулюванні запальних процесів, імунної відповіді та прогресування раку. Дослідження, опубліковані в журналі Cell Reports, також підтверджують, що зміни в мікробіомі кишківника, особливо дисбаланс певних бактерій, тісно пов'язані з прогресуванням раку яєчників.
Зокрема, було виявлено, що певні бактерії, такі як Akkermansia, можуть бути пов'язані з прогресуванням раку яєчників, тоді як інші, навпаки, можуть мати захисний ефект. Дієти з високим вмістом жирів, особливо насичених, призводять до зменшення різноманітності мікробіому кишківника та збільшення кількості бактерій, пов'язаних із запаленням. Це може призвести до вироблення специфічних метаболітів, таких як жовчні кислоти, які, у свою чергу, можуть сприяти запаленню та пошкодженню ДНК, збільшуючи ризик розвитку раку.
Натомість, ненасичені жири, зокрема омега-3 поліненасичені жирні кислоти (ПНЖК), такі як докозагексаєнова кислота (ДГК) та ейкозапентаєнова кислота (ЕПК), демонструють протиракові властивості, модулюючи поведінку ракових клітин та покращуючи відповідь на лікування. Дослідники підкреслюють, що ці висновки відкривають нові перспективи для персоналізованої дієтотерапії як допоміжного методу лікування раку. Індивідуальний підхід до харчування, враховуючи унікальні мікробіомні профілі пацієнтів, може стати потужним інструментом у боротьбі з онкологічними захворюваннями.
Це дослідження підкреслює зростаюче розуміння того, що вибір дієти може бути таким же впливовим, як і фармакологічні втручання, пропонуючи надію на більш ефективні стратегії профілактики та лікування раку яєчників.