У липні 2025 року Китай продемонстрував значне зростання експорту нафтопродуктів, досягнувши 13-місячного максимуму, тоді як імпорт скрапленого природного газу (СПГ) скоротився порівняно з минулим роком. Ця тенденція свідчить про зміни в енергетичній торгівлі країни, зумовлені ринковими факторами та торговельною політикою.
Загальний експорт нафтопродуктів Китаю, включаючи дизельне паливо, бензин, авіаційне паливо та суднове паливо, зріс на 7,1% порівняно з минулим роком і становив 5,34 мільйона тонн. Це найвищий показник з червня 2024 року. Зокрема, експорт дизельного палива зріс на 53,2% порівняно з минулим роком, досягнувши 820 000 тонн. Експорт бензину збільшився на 18,6% до 930 000 тонн, а експорт авіаційного палива зріс на 10,9% до 1,97 мільйона тонн, що є найвищим показником з березня 2025 року.
На противагу цьому, імпорт СПГ до Китаю у липні скоротився на 6,7% порівняно з минулим роком і становив 5,44 мільйона тонн. Аналітики пов'язують це падіння зі слабким промисловим попитом, зростанням внутрішнього видобутку газу та збільшенням доступності трубопровідного газу. Загальне споживання природного газу в Китаї зростає, але падіння імпорту СПГ свідчить про зміну джерел постачання.
Торговельні відносини Китаю з США також впливають на енергетичний ринок. Мита, запроваджені у відповідь на торговельну політику США, призвели до припинення імпорту американського СПГ. Це змушує Китай шукати альтернативних постачальників, таких як Катар та Індонезія. Зменшення імпорту СПГ Китаєм також впливає на глобальні енергетичні потоки, полегшуючи тиск на інші азійські та європейські ринки та знижуючи ціни на СПГ.
Загалом, промислове виробництво Китаю у липні показало зростання на 5,7% порівняно з минулим роком, хоча й нижче очікуваних показників. Економічні показники, такі як роздрібні продажі та інвестиції у фіксовані активи, також виявилися нижчими за прогнози, що вказує на необхідність подальших заходів для стимулювання внутрішнього попиту. Ситуація на енергетичному ринку Китаю у липні 2025 року характеризується зростанням експорту нафтопродуктів та падінням імпорту СПГ, відображаючи складну взаємодію внутрішніх економічних факторів, глобальних торговельних відносин та енергетичної політики країни.