У серпні 2025 року спеціальні прокурори Південної Кореї висунули звинувачення колишньому прем'єр-міністру Хану Дук Су та колишній першій леді Кім Кеон Хі. Ці звинувачення є кульмінацією розслідувань, пов'язаних із суперечливим рішенням екс-президента Юна Сок Йоля запровадити воєнний стан у грудні 2024 року, що спричинило глибоку політичну кризу в країні.
Хан Дук Су, який короткочасно виконував обов'язки виконуючого обов'язки президента після імпічменту Юна, звинувачується у сприянні повстанню, наданні неправдивих свідчень та фальсифікації офіційних документів. Його роль у полегшенні спроби Юна запровадити воєнний стан розглядається як ключовий елемент у розслідуванні. Тим часом, Кім Кеон Хі постала перед звинуваченнями у хабарництві та маніпуляціях з акціями, а також у прийнятті подарунків в обмін на послуги. Розслідування виявило її можливу причетність до цих злочинів.
Інцидент із воєнним станом розпочався 3 грудня 2024 року, коли президент Юн Сок Йоль оголосив надзвичайний воєнний стан з метою подолання опору контрольованої опозицією Національної асамблеї. Однак, цей крок тривав лише кілька годин, перш ніж Національна асамблея одноголосно проголосувала за його скасування. Ця подія стала першим запровадженням воєнного стану в Південній Кореї за понад чотири десятиліття, що викликало значний резонанс.
Наслідки цього рішення були швидкими та серйозними. Юн Сок Йоль був імпічмент Національною асамблеєю 14 грудня 2024 року, а згодом, 4 квітня 2025 року, був усунений з посади Конституційним судом. Після цього відбулися дострокові президентські вибори 3 червня 2025 року, на яких перемогу здобув Лі Дже Мьон від Демократичної партії. Ці події, хоч і були періодом значної політичної турбулентності, продемонстрували стійкість демократичних інститутів Південної Кореї та механізмів стримувань і противаг.
Експерти зазначають, що звинувачення проти високопосадовців, включаючи колишнього прем'єр-міністра та першу леді, є свідченням прагнення до відповідальності та зміцнення верховенства права. Це також підкреслює важливість прозорості та підзвітності на найвищих рівнях влади, що є каталізатором для подальшого розвитку та усвідомлення суспільством важливості дотримання демократичних норм.
Крім того, спроба запровадження воєнного стану мала помітний вплив на міжнародну арену, спричинивши затримку важливих дипломатичних зустрічей та викликавши занепокоєння щодо стабільності в регіоні. Економічні наслідки також були відчутними, зокрема, коливання на фондовому ринку та падіння курсу національної валюти, що свідчить про взаємозв'язок між політичною стабільністю та економічним добробутом країни. Ці аспекти підкреслюють, як внутрішні політичні події можуть мати ширші наслідки, впливаючи на довіру інвесторів та міжнародні відносини.