Угода між Угандою та Сполученими Штатами Америки щодо прийому депортованих осіб стала предметом значних суперечок, особливо у справі Кілмара Абрего Гарсії, резидента Сальвадору з Меріленду. Гарсія, який добровільно здався імміграційній та митній службі США (ICE) 25 серпня 2025 року, може бути депортований до Уганди, країни, з якою він не має жодних зв'язків.
Цей випадок висвітлює ширші дебати щодо імміграційної політики США та угод про депортацію до третіх країн. Юридична команда Гарсії подала федеральний позов, посилаючись на занепокоєння щодо порушень прав людини в Уганді та відсутність належної процедури, зокрема відсутність співбесіди щодо обґрунтованого страху. Угода між США та Уганда, як повідомляється, передбачає, що будуть прийняті лише депортовані особи без кримінального минулого та які не є неповнолітніми без супроводу, проте деталі залишаються неясними.
Гарсія був раніше депортований до Сальвадору в березні 2025 року, незважаючи на судове розпорядження, що захищало його через потенційну небезпеку на батьківщині. Він повернувся до США в червні 2025 року для відповіді на звинувачення у контрабанді людей, які, як стверджує його захист, є безпідставними та помстою. Його справа стала центральною точкою в агресивних заходах адміністрації Трампа щодо імміграції.
Критики в Уганді висловлюють занепокоєння щодо відсутності парламентського нагляду за угодою, припускаючи, що вона може служити політичним та економічним інтересам. Деякі опозиційні діячі назвали угоду «сумнівною» та висловили здивування, враховуючи, що Уганда вже має труднощі з підтримкою біженців з сусідніх країн. Незважаючи на те, що Уганда має репутацію країни, яка приймає біженців, правозахисні організації висловлюють занепокоєння щодо безпеки та належного процесу для депортованих осіб, посилаючись на звіти Державного департаменту США про «негативні тенденції у сфері прав людини в Уганді», включаючи незаконні вбивства та довільні арешти.
Угода, яка була підтверджена Міністерством закордонних справ Уганди, передбачає, що країна прийматиме депортованих осіб, які не отримали притулку в США, але не бажають повертатися до своїх країн походження. Уганда надає перевагу мігрантам з африканських країн, але деталі реалізації угоди ще узгоджуються. Ця угода є частиною ширшої стратегії США щодо депортації «важких для депортації» мігрантів до країн, які готові їх прийняти, що викликає занепокоєння щодо дотримання міжнародного права та прав людини.