23 липня 2025 року Міжнародний Суд ООН (МС ООН) виніс ключову дорадчу думку, яка стверджує, що всі держави несуть юридичне зобов'язання боротися зі зміною клімату та захищати нинішні й майбутні покоління.
Це історичне рішення, ініційоване Вануату, підкреслює нагальну загрозу, яку становить кліматична криза. Комплексна думка Суду роз'яснює, що чисте, здорове та стале довкілля є фундаментальним правом людини, що перегукується з попередніми заявами таких органів, як Міжамериканський суд з прав людини.
Рішення МС ООН, хоч і є дорадчим, несе величезну юридичну та моральну вагу. Воно стверджує, що держави мають обов'язок запобігати значній шкоді довкіллю, відповідальність, що випливає не лише з міжнародних договорів, таких як Паризька угода, а й з міжнародного звичаєвого права та правових рамок прав людини. Це означає, що навіть держави, які не є сторонами певних угод, все одно зобов'язані цими загальними зобов'язаннями.
Бездіяльність у боротьбі зі зміною клімату є міжнародно протиправним діянням, що може призвести до юридичних наслідків, включаючи припинення шкідливої діяльності, гарантії неповторення та повне відшкодування для постраждалих держав. Міністр з питань зміни клімату Вануату Ральф Регенвану привітав це рішення як "визначну віху для кліматичних дій", підкресливши його роль у створенні спільної основи, що базується на верховенстві права.
Особливо важливим є роз'яснення Суду щодо цільового показника у 1.5°C як юридично обов'язкового стандарту в рамках Паризької угоди, що встановлює чітку правову межу для національних кліматичних амбіцій. Висновки МС ООН також підкреслюють взаємозв'язок між кліматичними діями та правами людини, визнаючи, що несприятливі наслідки зміни клімату можуть суттєво обмежувати фундаментальні права.
Очікується, що це рішення посилить кліматичні судові процеси в усьому світі, надаючи міцнішу правову основу для притягнення до відповідальності урядів і, як наслідок, корпорацій за їхній внесок у кліматичну кризу. Ця дорадча думка слугує потужним каталізатором для підвищення амбіцій та відповідальності в колективних зусиллях з подолання зміни клімату.