Кабул, столиця Афганістану, стикається з серйозною водною кризою, яка загрожує економічній стабільності міста та країни. Рівень ґрунтових вод впав на 25-30 метрів за останнє десятиліття, а видобуток води перевищує природне поповнення на 44 мільйони кубічних метрів на рік. Ця ситуація, посилена швидким зростанням населення та зміною клімату, ставить під загрозу водопостачання мільйонів мешканців Кабула.
Економічні наслідки водної кризи є значними. Світовий банк зазначає, що у 2021-2022 роках ВВП Афганістану скоротився на 20,7%, причому збої, пов'язані з водою, призвели до щорічних збитків у продуктивності на суму 1,2 мільярда доларів. Зростання цін на воду також створює додатковий економічний тиск на домогосподарства, де деякі сім'ї витрачають 15-30% свого бюджету на воду.
Міжнародна підтримка має вирішальне значення для вирішення цієї кризи. З 2002 року Афганістан отримав понад 4 мільярди доларів США на покращення доступу до безпечної питної води, збільшення іригаційної спроможності та покращення управління водними ресурсами. Однак, за оцінками ОЕСР, Афганістану необхідно інвестувати майже 3% свого ВВП (близько 1 мільярда доларів США) у свою інфраструктуру водопостачання та санітарії для досягнення загального доступу до безпечного водопостачання та санітарних послуг.
Крім того, нестабільність, спричинена водною кризою, може відлякувати іноземні інвестиції та порушувати регіональні торгові шляхи, що проходять через Центральну Азію. Для забезпечення економічної стійкості Афганістану необхідно вжити термінових заходів, включаючи покращення управління водними ресурсами, інвестиції в інфраструктуру та міжнародну співпрацю. Інакше Кабул ризикує стати першою сучасною столицею, яка повністю вичерпає свої водні ресурси, що матиме далекосяжні гуманітарні, політичні та економічні наслідки.