Нові радіоспостереження з високою роздільною здатністю туманності пульсарного вітру MSH 15-52, відомої своєю характерною формою, що нагадує руку, розкрили складні ниткоподібні структури та надали нове розуміння взаємодії між вітром центрального пульсара та залишками наднової.
Ці спостереження, опубліковані 20 серпня 2025 року, були проведені за допомогою Австралійського телескопного комплексного масиву (ATCA) на довжинах хвиль 3 і 6 см з роздільною здатністю 2 кутові секунди. Вони виявили делікатні нитки, вирівняні вздовж магнітних полів, які, ймовірно, утворилися внаслідок взаємодії пульсарного вітру з залишками наднової.
Центральний пульсар, PSR B1509-58, є швидко обертовою нейтронною зіркою, яка обертається майже сім разів на секунду і має магнітне поле приблизно в 15 трильйонів разів сильніше за земне. Ця потужна комбінація робить його одним із найпотужніших електромагнітних генераторів у Галактиці. Деякі помітні рентгенівські особливості, такі як струмінь поблизу пульсара та яскраві «пальці», не мають відповідних радіосигналів, що свідчить про витік високоенергетичних частинок вздовж ліній магнітного поля.
Асоційований залишок наднової, RCW 89, демонструє неоднорідні радіовипромінювання, які збігаються з рентгенівськими та оптичними скупченнями, вказуючи на взаємодію з щільною хмарою водневого газу. Однак, різка рентгенівська межа, яку раніше вважали ударною хвилею наднової, не має радіосигналу, що ставить під сумнів попередні моделі молодих залишків наднових.
Ці нові спостереження надають цінну інформацію про складні взаємодії між пульсарними вітрами та залишками наднових, покращуючи наше розуміння космічних структур та процесів, що відбуваються в екстремальних астрофізичних середовищах. Дослідження, опубліковане в The Astrophysical Journal, підкреслює динамічну та часто контрінтуїтивну природу астрофізичних явищ.