Питання безпеки харчових продуктів у В'єтнамі викликає серйозну тривогу серед населення, що зумовлено не лише ризиками для здоров'я, але й соціально-психологічними факторами, такими як сприйняття ризику, довіра до виробників та інформаційне середовище.
Згідно з дослідженнями, значний обсяг інформації про інциденти з безпечністю харчових продуктів, що поширюється в ЗМІ, призводить до зростання сприйняття ризику серед споживачів. Водночас, суперечлива інформація викликає плутанину та недовіру, змушуючи людей відчувати себе беззахисними перед загрозою неякісної їжі.
Соціально-психологічний аспект також проявляється у страху перед наслідками споживання небезпечних продуктів. Споживачі пов'язують забруднену їжу з ризиком отруєнь та захворювань, зокрема, з ростом захворюваності на рак. Це створює психологічний дискомфорт і змушує людей ставитися до вибору продуктів харчування з великою обережністю.
Дослідження показують, що споживачі у В'єтнамі відчувають високий рівень тривожності щодо безпеки харчових продуктів, особливо стосовно вмісту пестицидів, консервантів та гормонів у продуктах. Важливим фактором є також соціальний контекст, у якому відбувається споживання їжі. У В'єтнамі, де традиційно велика увага приділяється спільному прийому їжі та сімейним цінностям, питання безпеки харчових продуктів набуває особливого значення. Люди переживають не лише за себе, але й за здоров'я своїх близьких. Недовіра до виробників та продавців харчових продуктів підриває соціальну згуртованість та сприяє поширенню панічних настроїв.
Згідно з дослідженнями, міські жителі виявляють більшу стурбованість щодо безпеки харчових продуктів, ніж сільські, що може бути пов'язано з більшою залежністю від покупних продуктів та більшою поінформованістю про ризики.
Для подолання цієї проблеми необхідно не лише посилення контролю за якістю харчових продуктів, але й активна робота з населенням щодо підвищення обізнаності про ризики та формування довіри до виробників. Важливо також враховувати соціально-психологічні фактори, такі як страх, недовіра та інформаційне перевантаження, при розробці комунікаційних стратегій у сфері безпеки харчових продуктів. Підвищення рівня освіти споживачів щодо правильного вибору продуктів та критичного оцінювання інформації може сприяти зменшенню тривожності та формуванню більш обґрунтованого ставлення до ризиків, пов'язаних з харчуванням.